Мобінг: що це?
Відповідно до статті 94 КЗпП:
Під мобінгом розуміють дії чи поведінку, які пов’язані з працівником або спрямовані проти працівника, що полягають у постійному та тривалому переслідуванні чи залякуванні працівника, змушенні його недооцінювати свою професійну придатність, викликають або спрямовані на приниження чи висміювання працівника, його ізоляцію або виключення його з колективу колег.
Проте не всі конфлікти на роботі та відсутність співчуття серед товаришів по команді прирівнюються до виникнення явища мобінгу. Кодекс законів про працю чітко визначає, що утиски мають бути тривалими та наполегливими. Слід підкреслити, що доведення протиправності дій та вини кривдників покладається на потерпілу сторону. Працівник, який зазнав жорстокого поводження з боку керівника, часто мовчить, боячись бути звільненим. Це не єдина причина. Мобінг на роботі буде по-різному сприйнятий людьми, які безпосередньо постраждали від нього, і колегами/спостерігачами, які знаходяться осторонь.
Наслідки мобінгу.
Які наслідки для роботодавця та особи, яка здійснює мобінг?
Варто зазначити, що роботодавець завжди несе відповідальність за прояви мобінгу в середовищі компанії. Протидіяти явищу мобінгу – обов’язок роботодавця, а за невиконання цього обов’язку він може бути оштрафований або змушений виплатити компенсацію потерпілому.
Власник підприємства має право покарати мобера:
– дисциплінарним звільненням, матеріальною відповідальністю;
– втратою премій, зменшенням винагороди, зняттям пільг;
– переведенням на іншу посаду, позбавленням службових привілеїв.
Хоча, роботодавець несе відповідальність за мобінг на підприємстві (навіть за той, про який він не знав), той, хто здійснює мобінг, також має наслідки. Наслідки мобінгу – це не тільки зниження зарплати чи звільнення з роботи. У виняткових випадках мобінг може бути злочином, який переслідується відповідно до положень Кримінального кодексу.
Як розпізнати мобінг на роботі?
Два основні фактори допоможуть нам в оцінці виявленню мобінгу:
- Наполегливість – тобто поведінка, розтягнута в часі, постійно повторювана і неминуча (з точки зору жертви), є набридливою і безперервною.
- Тривалість. Для оцінки цього фактора важливий момент впливу мобінгу: дія повинна тривати досить довго, щоб викликати, наприклад, низьку самооцінку у співробітника.
Обидва фактори походять від оцінки подій і мають відбуватися одночасно.
До кожної ситуації, що має ознаки мобінгу на роботі, слід підходити індивідуально та орієнтуватися на обставини. Незважаючи на те, що навіть одноразова поведінка в ставленні до працівника може викликати наслідки, подібні мобінгу. Для того, щоб засвідчити мобінг, особа, яка його здійснює, повинна чинити активні дії, щоб вплив на психіку був тривалим.
Види мобінгу
Існує думка, що жертвами мобінгу на роботі є лише працівники нижчого рівня. Проте пов’язувати явище мобінгу лише з професійною позицією не варто. Такі ситуації трапляються на багатьох рівнях, і порушення принципів рівного ставлення у сфері зайнятості слід шукати з кожної сторони.
Основні види мобінгу:
1. вертикальний моббінг (косий, низхідний А) – виникає, коли особа, що здійснює мобінг, є безпосереднім начальником жертви;
2. вертикальний моббінг (косий, низхідний Б) – мобінг застосовує сам президент компанії і використовує свою владу для переслідування співробітників на нижчих посадах;
3. вертикальний моббінг (косий, висхідний) – мається на увазі ситуація, коли підлеглий або група підлеглих переслідують свого безпосереднього або головного начальника.
4. простий моббінг – переслідування колег, які займають той же рівень службової ієрархії. Найчастіше він виступає в одній команді, але час від часу виходить на різні позиції.
Інші види мобінгу
Конкретизувати різні прояви мобінгу через службову ієрархію недостатньо. Також важливо визнати один з найнебезпечніших видів цього явища. Варто ознайомитися з поділом цього явища за видимістю.
У цьому випадку можна виділити два основних види психологічного мобінгу:
Прямий мобінг – це особисті цькування жертви віч-на-віч. Особа, яка проводить мобінг, зовсім не приховує своїх намірів, даючи зрозуміти, що вважає співробітника неповноцінним. Всі форми приниження часто відбуваються на очах інших колег. Таке приниження на роботі колегою або керівником довести набагато легше. Всі прояви такого знущання видно. У цій ситуації варто спробувати переконати колег/спостерігачів підтвердити версію подій жертви мобінгу.
Непрямий мобінг – непрямий мобінг, на жаль, часто ігнорується під час вирішення справ про мобінг. Це небезпечна форма знущань на роботі через приховану форму. Це передбачає дії за спиною абсолютно несвідомої жертви, яка не може вчасно відреагувати, оскільки не має уявлення про ситуацію. Перш за все, це розповсюдження чуток, інформування, спонукання до виключення потерпілого та інші навмисні дії з метою ускладнення роботи. Людина, яка здійснює мобінг, націлюється на певну особу, жодним чином не даючи їй зрозуміти, що щось не так. Водночас може поширювати про неї чутки та здійснювати інші дії для приниження жертви на професійній основі серед колег.
Фази мобінгу
Психологічне переслідування на роботі зазвичай наростає поступово до переломної точки. Розподіл на окремі фази мобінгу допоможе швидше реагувати, коли ви помічаєте, що у вашому найближчому оточенні відбувається щось погане. Уміння швидко реагувати – найефективніший захід у боротьбі з мобінгом на роботі. Завдяки миттєвому вирішенню проблеми можна запобігти постійному погіршенню атмосфери в компанії та мінімізувати наслідки конфлікту для особи, яку переслідує моббер.
Рання фаза мобінгу
Рання фаза перетворює звичайний конфлікт на бажання знищити іншу людину. Слід підкреслити, що попередити мобінг набагато складніше, ніж боротися з існуючим явищем. Рання фаза мобінгу може бути наслідком невдало завершеного конфлікту, ревнощів або страху за посаду. Перші ознаки, на які варто звернути увагу, це небажання розмовляти, неприємні зауваження, необґрунтоване вказування на помилки, та упущення в інтеграції решти команди, дезінформація.
Основна проблема раннього мобінгу на роботі полягає в тому,що важко його відрізнити від простої відсутності співчуття. Тим не менш, це найкращий час, щоб поговорити і спробувати вирішити конфлікт мирним шляхом.
Фаза ескалації конфлікту
Ескалація конфлікту – момент, коли ставлення до жертви починає передаватись іншим співробітникам компанії. Особа, яка здійснює мобінг, широко коментує недоліки, звинувачує в некомпетентності, висміює або, наприклад, показово влаштовує зустрічі після роботи всім, крім жертви. У фазі ескалації конфлікту жертва мобінгу починає відчувати стрес, веде нерівну боротьбу зі звинуваченнями та починає сумніватися у власній цінності. Жертва мобінгу часто зустрічається з байдужістю з боку інших співробітників компанії, які, бажаючи спокійно працювати, не ризикують стати новою мішенню. Слід мати на увазі, що така поведінка може призвести до проблем із психічним здоров’ям жертви булінгу та зіпсувати гарну атмосферу на робочому місці. Ескалація конфлікту – це також останній момент, коли боротися з мобінгом відносно просто.
Запущена фаза мобінгу на роботі
Це дуже небезпечна ситуація, якої не повинен допускати жоден працівник або керівник. Особа, яка піддається мобінгу, є офіційним «цапом відпущення» в компанії, а той, хто стоїть за нею, безкарно здійснює дії, спрямовані проти жертви. Постійно принижену жертву мобінгу вважають некомпетентним працівником, який не може виконати найпростішу роботу.
Втрачаючи почуття власної гідності, принижений працівник починає вірити, що все, що говорять про нього інші, правда. Психологічний мобінг у найгіршому вигляді може призвести до нервового зриву жертви та серйозних проблем зі здоров’ям.
Остання фаза мобінгу
Кульмінація конфлікту – фаза, яка настає вкрай рідко через крайню пасивність інших людей в компанії. В екстремальних випадках мобінг може проявлятися у сексуальних домаганнях, фізичному насильстві, створенні доказів, які свідчать про непотрібність або дурість жертви. Іноді домагання на роботі з боку керівника або колеги переходять з роботи в приватне життя. Тривале жорстоке поводження з кимось у такий безжальний спосіб може призвести до серйозних психічних проблем. Деякі жертви мобінгу можуть боротися з наслідками такої діяльності все життя.
Методи роботи моберів:
- Ізоляція – це одна з найефективніших і безжальних тактик, яку використовують мобери. Переміщення колег на узбіччя – це т. зв соціальний остракізм. Це означає, що інші люди навмисно ігнорують співробітника, який повинен відчувати себе небажаною та непотрібною частиною команди.
- Ускладнення роботи – явище часто трактується як проста недовіра або огида до працівника. Однак тривале перешкоджання роботі, яке спрямоване на звільнення колеги, є ще одним способом мобінгу на роботі. Приклади включають ухилення від цінної інформації та постійне повідомлення про невдачі, навмисне введення в оману під час навчання, призначення обов’язків усупереч компетенціям.
- Приниження та висміювання – Дуже часто цю тактику використовують люди, які бояться за своє становище та хочуть виключити потенційну конкуренцію. Мобери використовують буквально кожну ситуацію, щоб публічно критикувати або висміяти співробітника, не даючи йому можливості захиститися. Крім того, вони намагаються замаскувати будь-які досягнення жертви, акцентуючи всю увагу оточення на своїх недоліках. Також йому намагаються поставити завдання нижче його компетенції, стверджуючи, що він навіть не може з цим впоратися, що впливає на зниження самооцінки жертви мобінгу.
Як задокументувати мобінг?
Докази знущань, на жаль, залишаються за постраждалим працівником. Розмова з роботодавцем, трудовою інспекцією чи судом має бути підкріплена задокументованими прикладами мобінгу. Зібрати докази – справа непроста, особливо коли це вимагає запису чи прослуховування мобера. Варто підкреслити, що запис роботодавця без його відома – питання спірне. Формально прослуховувати когось на робочому місці без його згоди є незаконним. На практиці деякі суди дозволяли запис голосу осіб, які займаються мобінгом, як доказ у справах проти них.
Тим не менш, мобінг часто пов’язаний, наприклад, зі скороченням зарплати, погрозами, частою понаднормовою роботою, і цю діяльність набагато легше задокументувати. Важливим питанням є також архівування розмов на приватних і ділових комунікаторах. Це дає вам незаперечні докази домагань. Переконання інших свідків мобінгу свідчити на вашу користь у суді або підтвердити свої слова на зустрічі з керівником – ще один спосіб отримати додаткові докази.
Як захиститися від мобінгу?
Слід підкреслити, що діалог – найкращий спосіб вирішення будь-якого конфлікту. При появі перших симптомів мобінгу варто спробувати поговорити з винуватцем цих дій. Таким чином є розуміння, що він чудово усвідомлює, що відбувається. Таким чином, по-перше, можна налякати мобера, який не очікував прямої сутички. Якщо діалог з мобером не приносить результатів, може бути корисним поговорити безпосередньо з керівником або президентом компанії. Тут слід підкреслити, що відповідно до трудового законодавства з мобінгом має боротися, зокрема, роботодавець. У цій ситуації сигналізація про проблему має викликати низку дій, спрямованих на потягнення наслідків для особи, яка здійснює мобінг.
Якщо винуватцем мобінгу є керівник/президент, варто поговорити з іншими колегами з команди та створити спільний фронт проти нечесного роботодавця. Працюючи в групі, ви відчуваєте підтримку інших постраждалих людей. Для того, щоб бути впевненим у тому, що винний у мобінгу буде покараний, слід звертатися до установ та громадських організацій, які допомагають у боротьбі з несправедливим ставленням до працівників. У деяких випадках позов про мобінг також може бути замінений кримінальним провадженням.
Мобінг – Кримінальний кодекс
Польське кримінальне законодавство не розглядає мобінг у тих же категоріях, що й Кодекс законів про працю. Однак це не означає, що порушення прав працівника не може стати злочином, який буде засуджуватися за Кримінальним кодексом. У цьому випадку можна навести приклад одноразової погрози працівнику. У даній ситуації мова про тривалість домагань не може бути, тому потерпіла особа може посилатися на положення статті 218 Кримінального кодексу:
Хто під час здійснення діяльності у сфері трудового права та соціального забезпечення злісно чи систематично порушує права працівника, що випливають із трудових відносин чи соціального страхування, підлягає штрафу, обмеженню волі або позбавленню волі на строк до 2 років.
У цьому випадку правила поширюються лише на роботодавців або осіб, які діють від їх імені. Мета винного в такому правопорушенні – принизити, завдати шкоди чи завдати незручності працівникові.
Мобінг на роботі – куди повідомляти?
Кожен працівник, незалежно від того, чи був він жертвою мобінгу, чи був його свідком, повинен знати, куди повідомити про мобінг. Особа, яка зіткнулася з проблемою домагань, може повідомити профспілки, що діють на території компанії, або подати повідомлення до Національної інспекції праці. Підставою для перевірки всього підприємства може бути мобінг, про який було подано письмове повідомлення. Компанію, яка ігнорує сигнали мобінгу, можна оштрафувати, а її представників можна змусити внести необхідні зміни для боротьби з булінгом на робочому місці. У дуже складних випадках можна надіслати листа омбудсмену або повідомити в поліцію, надіславши повідомлення про підозру в скоєнні злочину.
Компенсація за мобінг – як її отримати?
Жертва мобінгу, яка вирішила протистояти цькуванню на робочому місці, може розраховувати не лише на наслідки для винного, який чинить мобінг. Компенсація за мобінг виплачується кожному працівнику, який розірвав трудовий договір у зв’язку з мобінгом. Щоб це сталося, необхідно переконатися, що договір розірвано в письмовій формі та що припинення трудових відносин було спричинене мобінгом. У цій ситуації працівник має право на винагороду, яка не може бути нижчою від мінімальної винагороди за роботу в даному календарному році (верхня межа законом не визначена).