Якщо профспілка не може домовитись з роботодавцем, то в такому випадку можна попередити роботодавця, що відмова від висунутих вимог профспілки призведе до оголошення страйку. Важливою вимогою є термін. Згідно із законом про вирішення колективних спорів, день оголошеного страйку не повинен припадати на період 14 днів з дня початку спору. Якщо в місці праці відсутня профспілка, від імені працівників колективний спір може вести інша профспілка, працівники якої звернулися з проханням представляти свої колективні інтереси.
Кожен працедавець має можливість виступати у суперечці безпосередньо, хоча ніщо не заважає йому уповноважити організацію роботодавців виступати від свого імені.
Працівників завжди представляє профспілка. В організації може діяти більше однієї профспілки і кожна із них має право діяти на користь окремих працівників. Більше того, якщо між ними буде досягнуто згоди, вони можуть сформувати спільне представництво профспілок.
Чого може стосуватися колективний спір?
Колективний спір може стосуватися, наприклад, умов праці, соціальної допомоги або заробітної плати. У будь-якому випадку – це спір про інтереси та права працівників. Крім того, працівники можуть боротися за свої права чи права на профспілкову організацію. Щодо умов праці, то колективний спір зазвичай стосується таких питань, як робочий час, правила техніки безпеки та гігієни праці або відпустки.
Якщо предметом колективного спору є заробітня плата, слід підкреслити, що йдеться як про умови оплати праці працівників, але й інші умови, у яких окремим працівникам надаються інші пільги, пов’язані з роботою. Таким чином, працівники можуть вимагати встановлення правил виплати додаткових компонентів заробітної плати або умов їх придбання та розміру пенсійної допомоги.
Види колективних суперечок
Закон про вирішення колективних суперечок розрізняє два типи суперечок:
- Стосується конкретного місця праці (юридична суперечка поширюється на одного роботодавця),
- Стосується кількох місць праці (завжди стосується кількох роботодавців). Це суттєва відмінність, тому що для кожного виду спору передбачено різний спосіб його проведення. Залежно від типу спору необхідно, щоб працівники діяли відповідно до процедур організації страйку або колегії соціального арбітражу (kolegium arbitrażu społecznego).
Етапи колективної суперечки
Профспілка вирішує розпочати колективний спір з роботодавцем: вона визначає, чого саме стосується цей спір, наприклад, розміру зарплати.
Роботодавець має повідомити про виникнення трудового спору окружному інспектору праці. (okręgowy inspektor pracy)
Починаються переговори профспілки з роботодавцем, тобто попередні переговори, метою яких є визначення того, чи може бути досягнуто згоди на поточному етапі спору.
Якщо переговори відбуваються успішно, сторони підписують угоду про припинення колективного спору.
Якщо роботодавець протягом певного періоду часу не оголошує свою позицію щодо спору, це означає відмову у розгляді вимог. Тоді обидві сторони суперечки призначають неупередженого посередника, який веде посередницький розгляд (postępowanie mediacyjne).
Якщо таке посередництво не має жодного ефекту, профспілкова організація може організувати попереджувальний страйк тривалістю не більше 2 годин.
Заключним етапом колективного спору є страйк, на початок якої профспілка зобов’язана провести референдум.
Страйк – це остаточне рішення, яке покликане змусити роботодавця взяти до уваги вимоги профспілки та продовжити переговори щодо угоди. Робітники вступають у страйк добровільно – їх не можна примушувати до цього.
Термін дії колективного спору
Незалежно від того, чи стосується спір конкретного місця праці або кількох, він завжди існує з дня, коли профспілки висунули вимоги. І якщо роботодавець не задовольнив усі вимоги протягом строку, зазначеного в заяві. Це означає, що якщо роботодавець не зважає на заявлені вимоги, то суперечка існуватиме саме з моменту виникнення профспілками цих вимог. У цьому випадку роботодавець зобов’язаний повідомити відповідне відділення Державної інспекції праці про виникнення спору, після чого сторони розпочинають переговори. Якщо роботодавець приймає вимоги, спір не виникає. Спір не завжди має закінчуватися після укладання угоди на стадії переговорів. З таким самим успіхом може закінчитися момент винесення рішення колегією соціального арбітражу (кolegium arbitrażu społecznego). У цьому випадку важливо, щоб сторони спору надали йому обов’язкового характеру.
Коли страйк неприпустимий?
Відповідно до статті 19 Закону про вирішення колективних спорів неприпустиме припинення роботи внаслідок страйків на робочих місцях, обладнанні та установках, на яких припинення роботи загрожує життю та здоров’ю людини чи безпеці держави.
Які працівники не можуть страйкувати?
Право на страйк не надається працівникам, які працюють в органах державної влади, урядової та місцевої адміністрації, судах та прокуратурі.
Організація страйку неприпустима і у збройних формуваннях.