Відповідно до Трудового Кодексу працівники, які працевлаштовані на підставі трудового договору, мають право на відпустку.
У випадку договору злеценя вихідні, відпустки та перерви у виконанні роботи узгоджуються між роботодавцем і працівником індивідуально і мають бути прописані в договорі.
Щорічна основна відпустка (urlop wypoczynkowy)
Ця відпустка надається працівнику незалежно від стажу та тривалості виконання ним обов’язків. Щорічно працівник має право на 26 днів оплачуваної відпустки. Цю кількість днів можна розділити, але одна частина відпустки повинна тривати не менше 14 днів.
Відпустка за бажанням (urlop na żądanie)
Працівник має право на 4 дні відпустки у разі виникнення непередбаченої ситуації. Ці дні є частиною основної відпустки. Про використання відпустки роботодавець повинен бути повідомлений до початку дня відсутності працівника.