Професійне стажування є одним із основних інструментів активізації коротко- чи довгостроково безробітних. Він орієнтований насамперед на людей, які закінчили навчання та шукають свою першу роботу за фахом. Але слід підкреслити, що ви можете подати заявку на стажування в будь-який момент свого життя, навіть через багато років після закінчення навчання. Така ситуація зазвичай виникає, коли ми думаємо про зміну професійної галузі. Місцем координації професійного стажування може бути служба зайнятості. Стажування в службі зайнятості суворо контролюється відповідними органами та підпорядковується відповідним нормам, за порушення яких передбачені штрафні санкції.
Пропозиції стажування також можна знайти на ярмарках вакансій або в офісах з питань кар’єри при школах і університетах, а також в Інтернеті. Роботодавець має право проводити попередній відбір кандидатів, тому, відгукуючись на оголошення про стажування, варто ретельно підготувати всі документи. Метою стажування є практична підготовка до професії. Тому роботодавець не очікує від стажера всіх навичок, необхідних для посади. У випадку стажування ключовими є відданість і бажання вчитися.
Професійне стажування, організоване службою зайнятості, для:
- безробітних віком до 25 років та безробітних віком до 30 років (якщо з дня закінчення вищого навчального закладу не минуло 12 місяців),
- довготривалих безробітних,
- безробітних, які мають листок непрацездатності,
- безробітних, які перебували в місцях позбавлення волі і не влаштувалися на роботу після виходу з місць позбавлення волі
- безробітних, які виховують одну дитину з листком інвалідності,
- жінок, які народили дитину і не влаштувалися на роботу,
- безробітних старше 50 років,
- безробітних з нижчою або середньою освітою, які не мають досвіду роботи.
Для проходження стажування на умовах, визначених законом, необхідно мати направлення служби зайнятості. Таке направлення можна отримати після подання відповідних документів, які вимагає служба зайнятості. Таких, як документ, що засвідчує особу, дані про місце проживання, атестат про закінчення школи, дипломи, довідки з інших місць роботи. Якщо ви хочете розпочати стажування в певній компанії, ви можете запитати, чи надає роботодавець таку можливість і чи бажає співпрацювати з службою зайнятості.
У разі стажування, організованого самостійно компанією, направлення не потрібно. Пройти таке стажування може будь-яка особа, незалежно від віку, освіти чи професійного досвіду. Цією можливістю здебільшого користується молодь, яка щойно закінчила школу і шукає шлях отримати досвід у професії.
Стаж професійний для випускників
Стажування випускників – форма професійного стажування, призначена для осіб, які отримали диплом про вищу освіту, зареєстровані як безробітні та віком до 30 років. Стажування за координацією Управління зайнятості може тривати від 3 до 12 місяців. Роботодавець не зобов’язаний приймати стажиста на роботу після проходження стажування. Однак, якщо працівник успішно виконує певну посаду, роботодавець може запропонувати йому роботу на повний або неповний робочий день. Стажер може подати заявку на повторне або наступне стажування в тій же компанії на іншій посаді. Максимальний загальний термін стажування в одного роботодавця – 12 місяців. Однак слід мати на увазі, що між ними повинна бути перерва не менше року. Особа, яка є стажистом, також повинна пам’ятати, що вона може використовувати цю форму отримання професійної кваліфікації та досвіду максимум 24 місяці.
Як виглядає стажування?
Стажист, направлений на стажування службою зайнятості, як і кожен працівник, має право на два дні відпочинку за кожні 30 календарних днів стажування. Під час навчання він має пенсійне страхування, страхування на випадок інвалідності та від нещасних випадків. Стажист, який проходить стажування не за місцем проживання, також має право претендувати на відшкодування витрат на проїзд до місця роботи. За законом стажер не може працювати більше 8 годин на день. Загальна кількість робочих годин на тиждень не може перевищувати 40. Стажування проходить з понеділка по п’ятницю, крім неділі та святкових днів. Зазвичай це не відбувається в нічних годинах,тільки якщо компанія не працює позмінно. За стажером також закріплюється вихователь або наставник. Це та людина, яка піклується про стажиста і впроваджує його в нові обов’язки.
Чи отримує стажер зарплату?
Держава фінансує оплату праці інтернів у повному обсязі – за рахунок коштів Фонду праці чи коштів ЄС. Заробітна плата стажиста, який проходить стажування від служби зайнятості, іноді називається стипендією. Стажист має право на щомісячну стипендію у розмірі 120% допомоги по безробіттю (стаття 53 Закону від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інститути ринку праці).
Стипендія перераховується на банківський рахунок, вказаний особою, яка проходить стажування.
Крім того, стажування від служби зайнятості входить до:
- пенсії
- відпускних
- стажу праці
Дещо інакше виглядає стажування, організоване самостійно підприємствами.
Роботодавець не зобов’язаний виплачувати стажистові винагороду (проте безкоштовні пропозиції зараз досить рідкісні).
З якою метою проводиться стажування?
Стажування дає можливість отримати цінний професійний досвід. Кандидат стає більш конкурентоспроможним на ринку праці. Після проходження стажування стажист отримує пакет документів, що підтверджують роботу у даного роботодавця на вказаній посаді. Це, наприклад, довідка про проходження стажування, висновок роботодавця та звіт про хід стажування. Дуже часто роботодавець пропонує стажеру повний робочий день.
Практика та стажування
Стажування дуже часто асоціюється з практикою, і ці терміни використовуються як синоніми. Це помилка, оскільки обидві ці форми різні:
- Розміщення для молоді та студентів під час або після навчання
- З іншого боку, стажування поширюється на безробітних, які перебувають на обліку в Управлінні зайнятості.
Обидві форми мають спільну мету – сприяти набуттю навичок, необхідних для виконання певної професії і збагачувати досвід.
Які документи повинен надати стажер?
Стажист повинен знати, які формальності він повинен виконати, щоб не порушити правила проходження практики. Два найважливіші документи в цій ситуації – це відомість відвідування і звіт про проходження практики.
Явка необхідна для підтвердження Вашої присутності на місці проходження практики. Особа, яка проходить стажування, повинна щомісяця своєчасно здавати його до служби зайнятості – відповідно до умов договору. З іншого боку, звіт про стажування разом з рештою необхідної документації необхідно надати після завершення. У ньому описуються конкретні завдання та дії, які виконував стажист, щоб оволодіти роботою. Звіт підтверджує виконання керівником практики та стажистом програми, передбаченої договором.
Які переваги стажування?
Досвід – під час стажування ви маєте можливість отримати цінну практичну підготовку до даної професії. Це час для використання отриманих практичних знань, наприклад, під час навчання в реальному робочому середовищі. Крім того, стажування дозволяє продемонструвати свій досвід роботи в галузі.
Підвищення шансів на ринку праці – досвід, отриманий під час стажування, робить вас більш привабливим кандидатом на посаду. Роботодавці цінують людей, які є активними та мають намір розвивати та розширювати свої знання.
Стипендія – стипендія в розмірі 140% допомоги по безробіттю призначається і виплачується відповідним повітовим управлінням праці. Це дозволяє стажисту не тільки отримати професійні навички, а й заробити – у нього під час стажування виникає відчуття стабільності та безпеки.
Якщо ви захоплені певною сферою або хочете бути впевненими, що ви активні на ринку праці, стажування може бути ідеальною та оплачуваною формою отримання навичок та досвіду.
Ваучер на стажування та стажування від служби зайнятості
У деяких випадках практикант має право на ваучер стажування. Щоб отримати його, вам має бути менше 30 років і ви повинні представити в службі зайнятості компанію, яка зобов’язалася прийняти стажування на 6 місяців, а потім працевлаштувати ще на 6 місяців після закінчення стажування.
У рамках ваучера на стажування роботодавець отримає одноразову премію в розмірі 1500 злотих. Стажер може розраховувати на додаткові витрати на медичне та психологічне обстеження, а також витрати на проїзд до місця роботи та назад (якщо підприємство розташоване поза місцем проживання). Остання допомога виплачується одноразово – до 100 злотих на місяць протягом шести місяців.
Чи можна звільнитися від стажування в службі зайнятості?
Так. Але про причину рішення про припинення стажування чиновнику слід повідомити в службі зайнятості. Звільнення без причини позбавляє вас статусу безробіття (і відповідних привілеїв) на 120, 180 або 270 днів – залежно від того, яке звільнення вже було подано.
Звільнитися з інтернатури без наслідків можна в таких випадках:
- коли влаштовуєшся на іншу роботу – тоді достатньо звільнитися від стажування та підписати договір з іншим роботодавцем
- якщо стажування не відповідає вашим очікуванням (наприклад, повністю відрізняється від встановленого кола обов’язків) – у такій ситуації ви можете подати скаргу на роботодавця, і коли PUP позитивно це розгляне, ви повернетеся до списку безробітний,
- якщо вагітність заважає вам виконувати службові обов’язки – тоді служба зайнятості зобов’язана запропонувати вам інше стажування. Однак у разі вагітності жінка-стажер із служби зайнятості не має права на допомогу по вагітності та пологах.
Стажування в службі зайнятості, відпустка та лікарняний
Стажист має право на максимальну відпустку (хоча це не звичайна відпустка працівника). Тривалість відпустки на стажування в службі зайнятості становить 2 вихідних дні за кожні 30 календарних днів. Це оплачувана відпустка, за яку ви маєте право на таку ж стипендію, як і за звичайний робочий день.
Крім того, люди, які пройшли стажування в службі зайнятості, можуть працювати максимум 8 годин на день і мають гарантію на безкоштовні суботи та неділі.
Також можна взяти лікарняний. Тоді вам слід повідомити як роботодавця, так і районну службу праці. Офіс повинен бути повідомлений протягом максимум 2 днів з дати видачі L4