Після вступу в силу змін до Трудового кодексу (26.04.2023) роботодавець не може заборонити працівникові одночасно працювати в іншого роботодавця або одночасно перебувати в правових відносинах, які є підставою для виконання роботи, відмінної від трудових відносин. Це положення не поширюється на ситуацію, коли додаткова робота полягає в наданні роботи в рамках трудових або інших правовідносин конкуруючому суб’єкту, а також коли заборона або обмеження на додаткову зайнятість випливає з конкретного положення.
До внесення змін до Трудового кодексу жоден з чинних законів не регулював сумісництво. Більшість роботодавців, побоюючись невиконання зобов’язань за трудовим договором, забороняли працівникам виконувати іншу роботу в іншого роботодавця, наприклад, у неробочий час або у вихідні дні.
Заборона конкуренції
Відповідно до встановлених принципів, кожен працівник повинен дбати про добробут на робочому місці. Серед іншого, він зобов’язаний захищати майно та зберігати конфіденційну інформацію, розголошення якої може завдати шкоди роботодавцю.
Заборона конкуренції міститься в Трудовому кодексі. Згідно зі статтею 1011 Трудового кодексу, “в обсязі, визначеному окремим договором, працівник не може здійснювати діяльність, яка конкурує з роботодавцем, або надавати роботу за трудовими відносинами чи на інших підставах суб’єкту господарювання, який здійснює таку діяльність (заборона конкуренції)”. Важливо зазначити, що договір про неконкуренцію може бути укладений з будь-яким працівником, а не лише з тими, хто має доступ до особливо важливої інформації, розголошення якої може завдати шкоди роботодавцю.
Трудовий кодекс використовує термін “конкурентна діяльність” у статті 1011 § 1. Визначення цього поняття в Трудовому кодексі ми не знаходимо, тому право визначати об’єкт, суб’єкт, часову та територіальну сферу дії договору про неконкуренцію залишено за сторонами договору з урахуванням критерію предмета діяльності роботодавця.
Щодо матеріального змісту договору про неконкуренцію (тобто того, що не може робити особа, яка підписала договір), слід зазначити, що “межі” конкурентної діяльності найчастіше вказує роботодавець. Саме він зацікавлений в укладенні такого договору і проявляє таку ініціативу по відношенню до працівника. Однак, підписуючи такий договір, слід враховувати, що сфера, зазначена роботодавцем, не є довільною. Вона не повинна виходити за межі діяльності роботодавця. При цьому законодавство не вказує, як саме має бути сформульована ця заборона. Важливо, щоб вона була достатньо конкретизована, щоб працівник міг без надмірних зусиль і на основі наявних у нього даних визначити її зміст. Тому це може залежати від того, яку посаду обіймав колишній працівник у період працевлаштування і який доступ до інформації він мав.
Для того, щоб зробити висновок про те, що певний вид діяльності працівника є конкурентною діяльністю, необхідна реальна загроза інтересам роботодавця. Відповідно, лише діяльність, яка завдає шкоди інтересам роботодавця, може вважатися такою, що відповідає цим критеріям.
Конкурентною діяльністю вважається, зокрема:
- надання роботи в рамках трудових відносин або інших правовідносин (договір доручення, договір на виконання певної роботи) іншому суб’єкту господарювання, який здійснює таку діяльність, яка може розглядатися як та, що становить ризик ущемлення або заподіяння шкоди економічним інтересам суб’єкта господарювання, який його наймає;
- вступати в правовідносини з клієнтами або співробітниками компанії за свій або чужий рахунок;
- здійснення конкурентної діяльності за свій рахунок або за рахунок інших осіб (у тому числі консультування);
- участь у створенні підприємств-конкурентів (у тому числі консультування);
- володіння частками (акціями) підприємств-конкурентів.
Угода про неконкуренцію – чи повинен її підписувати працівник?
Тут слід підкреслити, що відмова від підписання такого договору дуже часто є підставою для розірвання трудового договору з працівником. Працівник не зобов’язаний цього робити, але наслідки, тобто розірвання договору, необхідно враховувати.
Чи створює договір про неконкуренцію ризик для працівника?
Перед підписанням будь-якого договору важливо дуже уважно прочитати його і, головне, зрозуміти всі сумнівні положення. У ситуації, коли проект договору, наданий роботодавцем, містить положення, які не відповідають законодавству або ущемляють інтереси працівника, слід, перш за все, спробувати домовитися про умови договору. Перш за все, слід підкреслити, що роботодавець не може реалізовувати свої права таким чином, щоб завдати шкоди працівникові.