Кожен роботодавець (на якого поширюється дія закону про викривачів) до 25 вересня 2024 року мав обов’язок створити внутрішню систему подання повідомлень про порушення, доступну для працівників, а також, у певних випадках, для зовнішніх осіб, які співпрацюють із компанією.

Відповідно до статті 23, пункту 1 Закону про захист викривачів, процедура внутрішніх повідомлень є обов’язковою для юридичних осіб, у яких щонайменше 50 осіб виконують оплачувану роботу станом на 1 січня або 1 липня поточного року. Цей ліміт включає як працівників у перерахунку на повні ставки, так і осіб, які виконують роботу за винагороду на іншій підставі, ніж трудовий договір, і не залучають до цієї роботи інших осіб.

Каталог порушень законодавства, які можуть повідомляти викривачі, не охоплює трудового права, однак роботодавці можуть включити ці положення у внутрішні процедури. Стаття 3, пункт 2 Закону про викривачів підкреслює, що юридична особа (наприклад, роботодавець) може врахувати в процедурі повідомлення інформації про порушення внутрішніх правил або етичних стандартів, що базуються на загальнообов’язковому праві. За відсутність впровадження процедури для викривачів компанії загрожує штраф.

Повідомлення про порушення закону

Інформація про порушення закону – це:

  • інформація, включаючи обґрунтовану підозру, щодо фактичного або потенційного порушення закону, яке сталося або ймовірно станеться:
    • у юридичній особі, у якій викривач брав участь у процесі найму чи інших переговорах перед укладенням договору, працює або працював;
    • у юридичній особі, з якою викривач підтримує або підтримував контакт у контексті, пов’язаному з роботою;
  • інформація про спробу приховати порушення закону.

25 вересня 2024 року набув чинності Закон від 14 червня 2024 року про захист викривачів.
Обов’язок впровадження внутрішніх процедур для викривачів стосувався компаній, у яких до 50 осіб виконують оплачувану роботу для підприємця, включаючи:

  • працівників у перерахунку на повні ставки;
  • осіб, які виконують роботу за винагороду на іншій підставі, ніж трудовий договір, наприклад, у рамках договору доручення чи договору про надання послуг, якщо вони не залучають до цієї роботи інших осіб, незалежно від підстави працевлаштування.

Викривачем може бути:

  • тимчасовий працівник,
  • особа, яка виконує роботу на іншій підставі, ніж трудовий договір, включаючи цивільно-правовий договір,
  • працівник,
  • підприємець,
  • волонтер,
  • стажер,
  • акціонер або партнер,
  • представник,
  • член органу юридичної особи або організаційної одиниці без статусу юридичної особи,
  • особа, яка виконує роботу під наглядом і керівництвом підрядника, субпідрядника або постачальника,
  • практикант.

Крім того, викривачем може бути також фізична особа, яка дізналася про порушення, пов’язане з місцем роботи, до працевлаштування (або іншої співпраці з компанією), а також після закінчення працевлаштування/співпраці. Це означає, що положення закону застосовуються як до кандидатів на роботу, так і до колишніх працівників чи співробітників зазначеної компанії.

Як можна повідомляти про порушення закону?

Закон передбачає три процедури для інформування про порушення:

  1. Внутрішнє повідомлення – передача інформації в межах процедур, прийнятих компанією, зокрема роботодавцем.
  2. Зовнішнє повідомлення – передача інформації Уповноваженому з прав людини або відповідному державному органу.
  3. Публічне розголошення – виняткова форма, що вимагає виконання додаткових умов викривачем.

Особа, яка повідомляє, може вибрати, чи зробити це в рамках внутрішньої процедури свого роботодавця, чи передати інформацію зовнішньому органу. Викривач може подати зовнішнє повідомлення без попереднього подання внутрішнього.

Додатковий захист буде надано викривачу з моменту подання повідомлення або публічного розголошення, за умови, що він мав обґрунтовані підстави вважати, що інформація, яку він повідомляє чи розголошує, є:

  • правдивою на момент повідомлення або розголошення,
  • інформацією про порушення закону.

    Основна мета Закону про захист викривачів

Головною метою Закону про захист викривачів є забезпечення викривачам безпечного способу передачі повідомлень про зафіксовані порушення закону. Компанія повинна забезпечити можливість подання повідомлень викривачів як мінімум у формі усній і письмовій. У випадку письмової форми це може бути як паперова, так і електронна версія.

Усні повідомлення можуть подаватися за допомогою телефону або інших засобів електронного зв’язку. Для запису телефонної розмови або створення її транскрипції необхідно отримати згоду викривача. У випадку, якщо розмова не записується, потрібно буде скласти протокол – так само, як і під час особистої зустрічі з викривачем, якщо він подасть запит на таку зустріч (хіба що особиста розмова була записана).

Одночасно усувається страх перед можливими репресіями з боку роботодавця завдяки кримінальній відповідальності, яка може бути застосована до роботодавця за створення перешкод у поданні повідомлення або за здійснення репресивних дій щодо викривача. Крім того, роботодавець може нести також відповідальність за відшкодування шкоди викривачу. Захист, передбачений для викривачів, поширюється також на осіб, які допомагають у поданні повідомлення, та осіб, пов’язаних із викривачем (як фізичних, так і юридичних осіб або інших організаційних одиниць).

Які порушення може повідомити викривач?

Викривач може повідомити про порушення в таких сферах:

  • державні закупівлі;
  • фінансові послуги, продукти та ринки, а також запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму;
  • безпека продукції та її відповідність вимогам;
  • транспортна безпека;
  • охорона навколишнього середовища;
  • радіологічний захист і ядерна безпека;
  • безпека продуктів харчування та кормів, здоров’я й добробут тварин;
  • охорона громадського здоров’я;
  • захист споживачів;
  • захист приватності та персональних даних, а також безпека мереж і інформаційних систем;
  • корупція;
  • фінансові інтереси Державного казначейства Республіки Польща, органів місцевого самоврядування та Європейського Союзу;
  • внутрішній ринок ЄС, зокрема правила конкуренції, державна допомога та оподаткування юридичних осіб;
  • конституційні свободи й права людини та громадянина – у відносинах між фізичною особою та органами публічної влади, не пов’язаних з іншими згаданими сферами.

Заборона репресій проти викривачів

З метою підвищення рівня захисту викривачів Закон про захист викривачів передбачає додаткові заходи безпеки.

Для працівників

Щодо працівника-викривача не можуть бути застосовані репресивні дії, які включають:

  • відмову в укладенні трудового договору;
  • розірвання чи припинення трудового договору без попередження;
  • невиконання договору на визначений або невизначений термін після закінчення договору на випробувальний термін;
  • зменшення розміру заробітної плати;
  • затримання просування або ігнорування при підвищенні;
  • позбавлення або зменшення інших, крім заробітної плати, пільг, пов’язаних із роботою;
  • переведення на нижчу посаду;
  • відсторонення від виконання службових обов’язків;
  • передачу обов’язків викривача іншому працівнику;
  • негативну оцінку результатів роботи чи негативний відгук про роботу;
  • застосування дисциплінарних заходів, включаючи штрафи;
  • примус, залякування чи ізоляцію;
  • мобінг;
  • дискримінацію;
  • несправедливе чи необ’єктивне ставлення;
  • виключення або ігнорування під час вибору для участі у професійних навчаннях;
  • необґрунтоване направлення на медичний огляд, зокрема психіатричний, якщо інші положення не передбачають такої можливості;
  • дії, спрямовані на ускладнення майбутнього працевлаштування в конкретному секторі чи галузі;
  • спричинення фінансових або матеріальних збитків чи втрати доходу;
  • завдання нематеріальної шкоди, включаючи порушення особистих благ, зокрема доброго імені викривача.

Особливо важливо, що роботодавець повинен буде довести, що його дії, наприклад ігнорування викривача під час підвищення, не були репресією. Роботодавець має представити об’єктивні причини своїх дій, які не пов’язані з повідомленням про порушення закону.

Для осіб, які виконують роботу або послуги на іншій основі, ніж трудовий договір

Якщо робота чи послуги були, є або будуть виконуватися на іншій основі, ніж трудовий договір (наприклад, цивільно-правовий договір), повідомлення чи публічне розголошення не може бути підставою для репресивних дій. Це включає:

  • розірвання договору, стороною якого є викривач, зокрема договору купівлі-продажу, постачання товарів чи надання послуг;
  • накладення обов’язків або відмову в наданні, обмеженні чи анулюванні прав, зокрема ліцензії, дозволу чи пільг.

Додаткові заходи захисту

Закон передбачає додаткові заходи захисту для викривачів, серед яких:

  • право на компенсацію або відшкодування у випадку, якщо до викривача було застосовано репресії. Мінімальна сума компенсації визначена на рівні середньомісячної заробітної плати в національній економіці за попередній рік;
  • повідомлення, зроблене викривачем, не може бути підставою для відповідальності, зокрема дисциплінарної або за заподіяння шкоди, за умови, що викривач мав обґрунтовані підстави вважати, що це було необхідно для виявлення порушення;
  • положення договору, які прямо або опосередковано виключають чи обмежують право на повідомлення або розголошення, є недійсними.