Іноземець, який буде відряджений на роботу за кордон, повинен, перш за все, легально проживати в Польщі.
Легальне перебування можливе на підставі:
- дозволу на тимчасове проживання або дозволу на постійне проживання
- дозволу на проживання для довгострокового резидента ЄС
- спеціального закону про допомогу для громадян України
- біометричного паспорта
- візи (наприклад, шенгенської візи, національної візи).
Важливо – відрядження для роботи (Німеччина, Бельгія)
Дозвіл на роботу для іноземних громадян, виданий у Польщі, дійсний тільки в Польщі, тому деякі країни Європейського Союзу вимагають, щоб такий дозвіл було отримано на території їхньої країни. У разі відрядження громадян України (або громадян інших країн, що не входять до ЄС) до Німеччини, необхідно отримати візу Вандер Ельста, яка дійсна на час роботи на території Німеччини. Згідно з рішенням Європейського суду, жодні інші обмеження не можуть бути застосовані до іноземців з країн, що не входять до ЄС, які мають дозвіл на роботу в іншій державі ЄС. За візою Вандер Ельста можна звернутися до посольства Німеччини у Варшаві.
У Бельгії існують й інші вимоги до розміщення працівників. Роботодавці зобов’язані подавати декларацію Limosa. У результаті їм більше не потрібно готувати додаткові документи, пов’язані з умовами найму, реєстром працівників або правилами контролю за працівниками, зайнятими неповний робочий день.
Обов’язки роботодавця в Польщі
Роботодавець, який оформляє працівника (незалежно від того, чи є працівник громадянином країни ЄС, чи країни, яка не входить до ЄС), повинен дотримуватися таких умов:
- працевлаштування працівника відбувається на території країни, з якої працівник буде відряджений, тобто в Польщі
- зареєстрований офіс роботодавця знаходиться в Польщі
- значна частина підприємницької діяльності здійснюється в Польщі
- набір працівників здійснюється на території Польщі
- роботодавець зобов’язаний надати транспорт і житло відрядженим працівникам
- після закінчення відрядження працівник повертається до Польщі, щоб відновити тут роботу.
Перед відрядженням працівника:
Роботодавець повинен надіслати повідомлення до органів влади країни, що приймає, яке містить такі дані:
- інформація про місце роботи працівника
- інформація про період відрядження
- контактні дані працівника
- та будь-яку іншу відповідну інформацію.
Відрядження працівника та умови найму
Приймаючі країни можуть мати свої власні умови, пов’язані з прийомом відряджених працівників. Тому завжди перевіряйте інформацію на урядових сайтах країн, до яких направляються працівники. Незалежно від цього, роботодавці, які розміщують працівників, зобов’язані дотримуватися певних правил, що випливають із міжнародної директиви. Вони передбачають, що відряджений працівник зобов’язаний дотримуватися правил та умов найму, що діють у відповідній країні. До них належать:
- мінімальна ставка заробітної плати для працівника
- мінімальні періоди відпочинку
- максимальний робочий час
- мінімальна оплачувана відпустка
- рівне поводження
- здоров’я та безпека на робочому місці
- заходи захисту для вагітних жінок, жінок після пологів, дітей і підлітків.
Крім того, роботодавець повинен зареєструвати працівника для соціального страхування в Польщі та сплачувати внески в це страхування.
Умови найму працівника під час відрядження
На відрядженого працівника поширюються умови найму, що діють у приймаючій країні, якщо вони більш сприятливі, ніж умови найму, що діють у країні працевлаштування.
До умов найму належать, насамперед:
- усі основні елементи винагороди, визначені національним законодавством або колективними договорами, що зазвичай застосовуються,
- надбавки або відшкодування витрат на проїзд, харчування та проживання в країні, що приймає, в період відрядження (якщо працівник повинен подорожувати під час відрядження),
- максимальні періоди роботи
- мінімальні періоди відпочинку,
- здоров’я, безпека та гігієна на робочому місці,
- умови найму працівників, зокрема, через агентства тимчасового працевлаштування,
- умови найму вагітних жінок, жінок, які нещодавно народили дитину, і молоді (до 18 років),
- рівність поводження між чоловіками і жінками та інші положення, спрямовані на запобігання дискримінації,
- житло, якщо воно надається роботодавцем.
Інші права:
Якщо працівник був відряджений в іншу країну ЄС:
- Він не зобов’язаний подавати заяву про визнання професійної кваліфікації, але для деяких професій може знадобитися письмова заява,
- Він не зобов’язаний реєструватися в органах соціального забезпечення в країні, до якої він відряджений, оскільки він залишається застрахованим у країні працевлаштування. Тому на час відрядження він не накопичує ніяких додаткових прав соціального забезпечення, таких як пенсійні права або право на одержання допомоги по безробіттю в країні, до якої його відряджено.
- якщо термін відрядження перевищує 3 місяці, він повинен зареєструвати своє місце проживання у відповідних органах.
- не набуває права на постійне проживання в приймаючій країні.
Відрядження на тривалий строк (понад 12 місяців)
Якщо працівник відряджений на термін, що перевищує 12 місяців, – (за умови, що роботодавець подав повідомлення до відповідного відомства країни, що приймає), застосовуються всі умови найму, які діють у країні, що приймає, за винятком умов, що стосуються додаткових пенсійних виплат і розірвання контракту.
Якщо працівник був направлений в іншу країну ЄС на більш тривалий термін, члени його сім’ї можуть приєднатися до нього на правах громадян ЄС, але не людей на утриманні робітника.