Декілька тижнів тому до нас звернувся Алла, який працював у громадській організації в одному з районі Кракова – Казімєжі. Організація, яка, здавалося б, опікується розбудовою місцевої громади, на жаль, не дбала з такою ж наполегливістю про права працівників!
Організація «працевлаштувала» Аллу за договором про волонтерську діяльність, водночас видавши документ про розрахунок за т.зв. «оплачувані години», які збирались в обраних часових межах – вранці та ввечері. Одним словом, вдень Алла працював як волонтер, а після волонтерства – «в чорну».
Роботодавці перераховували платіж неофіційно, пропускаючи його через рахунок приватної особи. На жаль, згодом виявилося, що це певна культура працевлаштування у цій організації і що проблема стосується більшої кількості людей, у тому числі мігрантів з України та Білорусі.
Однак Алла відстоював свої права. Він не лише домовився про вищу погодинну оплату праці, але й просив укласти трудовий договір. В його обов’язки в основному входило: робота на ресепшені, обслуговування заходів (обслуговування офіціантів, прибирання). Це означає, що у всіх сенсах цього слова існували трудові відносини: час і місце роботи визначалися роботодавцем, а працівник підпорядковувався службовим розпорядженням. Тому Алла попросив відповідний договір – трудовий договір. Йому запропонували договір підряду, і коли він процитував конкретні положення Трудового кодексу, особа, відповідальна за оформлення договору, застосувала по відношенню до нього словесне насильство, щоб таким чином принизити людину, яка, по суті, культурно і згідно з Кодексом просто намагалася дотримуватись букви закону.
Зрештою, ще місяць організація не виплачувала Аллі зарплату за травень. Мова про близько 900 злотих. Для кожної людини це чимала сума, а особливо для студента, який тільки збирається вступати до університету, і його перший досвід на ринку праці – це, по суті, експлуатація. Однак організація хотіла виплатити цю заборгованість, але … для цього не було підстав, тому що вона не уклала договір з Аллою
У зв’язку з усією ситуацією ми втрутились – прийшли в організацію та запропоновали підписати договір заднім числом, який все одно був би недійсним Тоді ми підготували досудовий запит на виплату грошей, і Алла повідомила про всю цю ситуацію до Національної інспекції праці (PIP), яка вирішила провести перевірку. У відповідь на вжиті заходи роботодавець виплатив заборговану заробітну плату
Якщо описана історія схожа з тією, яка трапилася з вами чи кимось із ваших знайомих, при цьому ви були переконані, що у вас нічого не вийде або не варто намагатися боротися, тепер ви знаєте, що це завжди варто робити, тому що, окрім можливості подати скаргу до Держпраці (РІР) чи звернутись до суду, є ще команда UHR – організація, яка абсолютно безкоштовно допомагає у питаннях, пов’язаних із правами працівників.