Дискримінація

< Wróć
Drukuj

Дискримінація

Щоб говорити про дискримінацію, роботодавець не повинен проводити дискримінацію на основі певної характеристики всіх працівників.  Дискримінація працівника не обов’язково має бути свідомою та свідомою дією кривдника.

Пряма дискримінація має місце, коли до працівника ставилися, є або могли ставитися менш сприятливо, ніж до інших працівників, з однієї чи кількох причин, які вважаються дискримінаційними.

Непряма дискримінація має місце, коли в результаті рішення, критерію чи вжитої дії виникають несприятливі диспропорції або особливо несприятлива ситуація щодо вступу та припинення трудових відносин, умов найму, просування по службі та доступу до навчання з метою підвищити професійну кваліфікацію для всіх або значної кількості працівників, які належать до групи, яка виділяється з однієї чи кількох причин, визначених як дискримінаційні, наприклад, коли в оголошенні про роботу зазначено, що перевагу надають жінкам.

Непряма дискримінація відсутня, коли рішення, критерій або дія роботодавця є об’єктивно виправданими на основі законної мети, яка має бути досягнута, а засоби досягнення цієї мети є відповідними та необхідними.